24 лютого у Рованцівському ліцеї відзначили четверту річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну. Дата, що розділила життя країни на «до» і «після», стала днем зосередженої пам’яті та спільної відповідальності.
Хвилина мовчання
Загальношкільна хвилина мовчання об’єднала учнів і педагогів у вшануванні загиблих захисників і мирних жителів. Тиша була знаком поваги до тих, хто віддав життя за свободу держави, і нагадуванням про ціну, яку Україна платить за право бути незалежною.
Пісні як спосіб підтримки
Під час тематичної програми прозвучали пісні, що стали символами стійкості та віри. Музика задала тон розмові про гідність, втрати й надію. Виконання було стриманим і щирим — без сценічної надмірності, з акцентом на зміст.
Години спілкування
У класах відбулися години спілкування, присвячені подіям останніх років. Учні говорили про власний досвід життя під час війни, про волонтерство, про військових із громади. Вчителі допомогли структурувати розмову: від фактів — до особистих історій, від емоцій — до висновків про відповідальність кожного.
Віршований флешмоб «Запали свічку пам’яті»
Окремим емоційним акцентом став віршований флешмоб «Запали свічку пам’яті». Учні 9-А та 7-А класів декламували поезії сучасних українських авторів і власні тексти. Образ свічки став символом пам’яті про полеглих і знаком внутрішнього світла, яке підтримує громаду в складні часи.
Спільна молитва за Україну
Завершенням заходів стала спільна молитва за Україну — за воїнів, за родини, за мир і справедливість. Молитва прозвучала як прохання про захист і як підтвердження єдності шкільної спільноти.
Четверта річниця повномасштабного вторгнення — це не лише дата в календарі. Для ліцею це день пам’яті, вдячності й усвідомлення власної ролі у збереженні історичної правди. Пам’ятаємо загиблих. Підтримуємо живих. Працюємо для майбутнього України.
https://www.facebook.com/reel/716002054813866
